Законодавство з питань регуляторної політики

зп

Назвча документу

Дата прийняття

Чинність

1

Закон України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”

11.09.2003р.

1160-ІУ

Чинний, редакція від 11.07.2014, підстава 1586-18 

2

 Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо вдосконалення державного регулювання господарської діяльності”

09.08.2008р.

698

/2008

Чинний

3

 Указ Президента України „Деякі питання діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва”

30.03.2012р.

237/

2012

Чинний

4

Постанова Кабінету Міністрів „Про порядок оприлюднення у мережі інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади”

04.01.2002р.

3

Чинний

редакція від 01.01.2014, підстава 730-2013-п 

5

Постанова Кабінету Міністрів „Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта”

11.03.2004р.

308

Чинний, редакція від 10.12.2012, підстава 1107-2012-п

6

Закон України „Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування”

14.12.2010р.

2784-ІУ

Чинний

7

Постанова Кабінету Міністрів „Про порядок підготовки пропозицій щодо удосконалення проектів регуляторних актів, які розробляються органами  виконавчої влади”

23.09.2014р.

634

Чинний

Увага!

   Доводимо до Вашого відома що з 15 березня 2015 року набере чинності Постанова Кабінету Міністрів від 16 грудня 2015 року № 1151 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 11 березня 2004 р. № 308», розробником якої була Державна регуляторна служба України. У документі йдеться про необхідність обраховувати витрати малого бізнесу на виконання державного регулювання, так званий М-тест.

Після вступу у дію Постанови КМУ № 1151, будь який проект регуляторного акту супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і, як окремої частини, М-тесту.

Що стосується проведення загальних розрахунків, то джерелами інформації для визначення показників можуть бути:

  • статистичні збірники і публічні звіти органів державної влади, отримані в процесі обробки звітності, дані про надзвичайні ситуації, перевірках та ін .;
  • висновки експертів;
  • консультації з представниками бізнесу.

Прозорість процесу розрахунку і доступність вихідних даних дозволить громадськості та зацікавленим представникам бізнесу упевнитися в правильності та достовірності проведення розрахунків. Гарантіями того, що це не буде імітацією, є зацікавленість і активна участь громадськості.

Законом «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» громадськості надано право брати участь у всіх етапах регуляторної діяльності регуляторних органів.

Так, в ході опублікування проекту регуляторного акту та аналізу його регуляторного впливу громадськість має право:

  • брати участь у підготовці проекту регуляторного акта та АРВ до нього;
  • направити письмово розробнику і уповноваженому органу (ДРС) свої пропозиції та зауваження як до проекту, так і до АРВ;
  • отримати від розробника обґрунтовану відмову, якщо зауваження та пропозиції не враховані.

У свою чергу, надані зауваження та пропозиції можуть бути використані ДРС при проведенні експертизи відповідного регуляторного акту.

Додаток М-тест.

 

 ЗАКОН УКРАЇНИ «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»

    Документ 1160-15, редакцiя вiд 11.09.2003, чинний

   (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N09, ст.79)
 
  Цей Закон визначає правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики
у сфері господарської діяльності. Він завершив процес законодавчого закріплення положень державної регуляторної політики та поширення їх на всі господарські відносини, що було вимогою ефективної реалізації регуляторної реформи.

    Принципами державної регуляторної політики є: доцільність;  адекватність;  ефективність; збалансованість; передбачуваність; прозорість та врахування громадської думки.

    Закон для досягнення своєї мети передбачає широкі процедури поширення інформації і у ст.5 визначає, що оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності є інструментом забезпечення державної регуляторної політики.

    Відповідно до вимог закону запропоновано нову ідеологію інформаційного забезпечення відкритості та прозорості публічної влади - регуляторні органи (органи державної влади та місцевого самоврядування, визначені у ст. 1 закону) зобов’язані оприлюднювати визначений законом обсяг інформації (закон також визначив її зміст та порядок оприлюднення). При цьому закон визнав у ст.25, що орган юстиції має відмовити у реєстрації регуляторного акта, щодо якого не була дотримана процедура його підготовки та оприлюднення необхідної інформації.

     Відповідно до вимог закону повинно проводитися відстеження результативності дії кожного регуляторного акта. Це відстеження здійснюється послідовно: спочатку має бути виконане базове відстеження, яке здійснюється або до дня набуття цим регуляторним актом чинності,  або ж відразу після. Повторне відстеження результативності здійснюється через рік від дня набуття чинності, якщо регуляторним органом, що його видав, не встановлений більш ранній термін. Принциповою вимогою забезпечення здійснення державної регуляторної політики є оприлюднення всіх проектів регуляторних актів разом із відповідним аналізом регуляторного впливу. Усі зазначені процедури повинні були підвищити рівень відкритості та забезпечити прозорість діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.

     Відповідно до ст.6 Закону громадяни, суб’єкти господарювання, їх об’єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що представляють інтереси громадян і суб’єктів господарювання, мають право:

• подавати до регуляторних органів пропозиції щодо необхідності підготовки проектів регуляторних актів, брати участь у їх розробці;

• подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднення проектів регуляторних актів, брати участь у відкритому обговоренні питань, пов’язаних із регуляторною діяльністю;

• бути залученими регуляторними органами до підготовки аналізів регуляторного впливу та експертних висновків щодо регуляторного впливу і відстеження результативності регуляторних актів або самостійно проводити таку роботу та подавати відповідні пропозиції регуляторним органам;

• одержувати від регуляторних органів у відповідь на свої звернення інформацію щодо їхньої регуляторної діяльності.

     Таким чином,  відбулося підвищення ролі громадських організацій та об’єднань громадян у виробленні державної політики та надання їм відповідних повноважень.

 

   Указ Президента України № 237/2012 "Деякі питання діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва"

1. Затвердити Положення про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (додається).

2. Внести до указів Президента України такі зміни:

1) у пункті 61 розділу ІV Схеми організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади, затвердженої Указом Президента України від 9 грудня 2010 року №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (зі змінами, внесеними Указами від 6 квітня 2011 року №370, від 30 червня 2011 року №717, від 8 липня 2011 року №742, від 19 грудня 2011 року №1168, від 19 січня 2012 року №19, від 14 лютого 2012 року №85 та від 22 лютого 2012 року №134), абзац «Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва» виключити;

2) у Положенні про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженому Указом Президента України від 31 травня 2011 року №634 (зі змінами, внесеними Указом від 22 лютого 2012 року №134):

а) в абзаці третьому пункту 1 слова «державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності» виключити;

б) у пункті 3:

абзаци восьмий і дванадцятий виключити;
доповнити пункт після абзацу двадцятого новим абзацом такого змісту:
«– з питань розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У зв'язку з цим абзаци двадцять перший – двадцять восьмий вважати відповідно абзацами двадцять другим – двадцять дев'ятим;

в) у пункті 4:

підпункт 1 доповнити абзацом такого змісту:

«забезпечує формування державної політики у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та нормативно-правове регулювання у зазначених сферах»;

підпункти 8 і 9 виключити;

г) підпункт 3 пункту 9 викласти в такій редакції:

«3) спрямовує і координує діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства резерву України, Державної інспекції України з контролю за цінами, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі – центральні органи виконавчої влади), в тому числі:

формує державну політику у відповідних сферах та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади України;

погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;

визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани їх роботи;

приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів;

порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремій частині;

заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади завдань та планів їх роботи;

вносить пропозиції Прем'єр-міністрові України щодо кандидатур на посади керівників відповідних центральних органів виконавчої влади і за пропозицією їх керівників – щодо кандидатур на посади їх заступників;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників та заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується ним;

погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади;

погоджує структуру апаратів центральних органів виконавчої влади;

погоджує пропозиції керівників центральних органів виконавчої влади щодо утворення, реорганізації, ліквідації територіальних органів і вносить на розгляд Кабінету Міністрів України відповідні подання;

визначає структурний підрозділ апарату Мінекономрозвитку України, що відповідає за взаємодію з центральним органом виконавчої влади;

визначає посадових осіб Мінекономрозвитку України, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади;

визначає порядок обміну інформацією між Мінекономрозвитку України та центральними органами виконавчої влади, періодичність її подання;

порушує перед Президентом України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади та їх заступників;

ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апаратів центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, їх заступників, інших державних службовців і працівників апаратів центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади;

видає обов'язкові до виконання центральними органами виконавчої влади накази і доручення з питань спрямування та координації їх діяльності;

доручає керівникам центральних органів виконавчої влади скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремих частинах, а в разі відмови – скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади повністю чи в окремих частинах;

вирішує інші питання, пов'язані зі спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади».

3. Кабінету Міністрів України у місячний строк:

вирішити питання матеріально-технічного забезпечення діяльності Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва;

привести свої рішення у відповідність із цим Указом.

4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ

30 березня 2012 року

 

Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2002р. №3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» //Офіц. вісн. України. - 2002. - 25 січ. - № 2.

      Постанова прийнята з метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів, який було прийнято з метою поліпшення умов для розвитку демократії, реалізації громадянами конституційних прав на участь в управлінні державними справами і на вільний доступ до інформації про діяльність органів виконавчої влади, а також забезпечення гласності та відкритості діяльності цих органів. У п.8 було визначено перелік інформації, яка розміщується на веб-сайті органу виконавчої влади. Серед іншого повинна бути розміщена наступна інформація:

 • плани підготовки органом проектів регуляторних актів та зміни до них;

• повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів, проекти цих актів і аналіз їх регуляторного впливу;

• звіти про відстеження результативності прийнятих органом регуляторних актів;

• відомості про регуляторну діяльність органу.


 Постанова Кабінету Міністрів України від 11  березня 2004р. №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта» // Офіц. вісн. України. – 2004. – 26 берез. – № 10.

 

 Закон України "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування"

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо формування та організації діяльності робочих комісій з питань прискореного перегляду регуляторних актів, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва 13.01.2011р. N 2


Львівщину відвідала делегація Проекту Організація економічного співробітництва

  Сьогодні, 23 червня, відбулась зустріч голови Львівської облдержадіміністрації з делегацією Проекту Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Учасники обговорили основні напрямки співпраці у сфері розвитку транспортної інфраструктури, зокрема: організацію інвестиційної місії підприємств з країн ОЕСР для презентації інвестиційних проектів у сфері інфраструктури Львівщини, залучення провідних фахівців у сфері транспортних комунікацій для розроблення сучасної транспортної мережі Львівщини, допомогу у залученні грантових коштів для впровадження електронного квитка у міжміських маршрутах.

Участь у зустрічі взяли проектний менеджер, управління політики регіонального розвитку ОЕСР Марія Варінія Міхалун, політичний аналітик, Євразійський департамент ОЕСР Джибран Пунтакі, локальний консультант ОЕСР в м. Києві Михайло Семчук, голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка, директор департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Поліна Лі, директор департаменту економічної політики Роман Филипів.

23.06.2017, 18:06

детально »


На Львівщині засідатиме комісія з дофінансування мікропроектів

  У вівторок, 27 червня, у Львівській обласній державній адміністрації, відбудеться засідання Комісії з питань проведення конкурсу та використання коштів обласного бюджету для дофінансування мікропроектів громадських та благодійних організацій у вирішенні гострих соціальних проблем області та презентація конкурсних пропозицій.

Нагадаємо, що на підтримку мікропроектів громадських та благодійних організацій з обласного бюджету виділено 372,6 тис грн. За рахунок бюджетних коштів може бути профінансовано до 70% вартості програми (проекту, заходу), але не більше 50 тис грн. Решта 30% необхідного обсягу фінансування проекту (програми, заходу) мають бути забезпечені інститутом громадянського суспільства у вигляді матеріальних чи нематеріальних ресурсів, у тому числі оплата вартості приміщення, техніки, обладнання.

23.06.2017, 18:03

детально »