Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області

Адреса

79058 м. Львів, вул. Чорновола, 59
E-mail: lvuzps@i.ua
Тел./факс (032) 231-76-93, 231-83-63
В.о. начальника РІПКА Василь Степанович

   Інспекція з питань захисту прав споживачів у Львівській області є регіональним підрозділом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів. 

   Інспекція у своїй діяльності керуються Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Мінекономрозвитку, дорученнями Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі, його першого заступника та заступника, наказами Держспоживінспекції, дорученнями Голови Держспоживінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та Положенням про Інспекцію з питань захиту прав споживачів у Львівській області, нормативними актами Держспоживінспекції України.

Основними завданнями інспекції є:

  • Здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.
  • Узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до їх компетенції
  • Участь у реалізації державної політики у сфері ринкового нагляду.
  • Здійснення у межах своєї компетенції заходів з виробництва та     розповсюдження соціальної реклами.
  • Сприяння органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів.
  • Сприяння створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів.
  • Надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав.
  • Висвітлення у засобах масової інформації результатів роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу та державний ринковий нагляд.
  • Здійснення моніторингу у порядку, причин і кількості звернень споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, причин і кількості нещасних випадків та випадків заподіяння шкоди здоров'ю людей внаслідок споживання продукції (користування нею).
  • Здійснення моніторингу дій суб'єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання.
  • Вжиття у межах сфери своєї відповідальності відповідних заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку становить продукція.
  • Вжиття заходів щодо налагодження співпраці із суб'єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб'єктами господарювання на ринку.
  • Узагальнення результатів здійснення ринкового нагляду, та здійснення аналізу причини виявлених порушень, розроблення і вносення у встановленому порядку пропозицій щодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів.
  • Забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
  • Розроблення і здійснення заходів, спрямованих на підвищення ефективності своєї діяльності із здійснення ринкового нагляду.
  • Інформування органів державної влади, органи місцевого самоврядування та громадськість про результати здійснення ринкового нагляду.
  • Вжиття заходів щодо адаптації національних нормативно-правових актів у сфері ринкового нагляду до відповідних актів законодавства Європейського Союзу.
  • Здійснення інших повноважень, визначених законами України та покладених на Держспоживінспекцію Президентом України.

 

spozyvach

 

Закон України "Про захист прав споживачів"

Права споживача

 

 

 

Обережно, БАДи!!!

 До Держспоживінспекції України надходить значна кількість звернень людей похилого віку, які скаржаться на препарати придбані за рекламою, що транслюється на телебаченні та радіо.

Після ретельного вивчення викладених у зверненнях фактів необхідно зазначити, що мова йде про порушення прав споживача при укладенні договору на відстані, а не про рекламу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договір, укладений на відстані – договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Засоби дистанційного зв’язку – телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема, Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані.

Згідно з частиною другою статті 13 цього Закону України перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про:

1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії;

2) основні характеристики продукції;

3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати;

4) гарантійні зобов’язання та інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом продукції;

5) інші умови поставки або виконання договору;

6) мінімальна тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки;

7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу;

8) період прийняття пропозицій;

9) порядок розірвання договору.

У разі ненадання такої інформації суб’єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.

Доречно зауважити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про рекламу», його дія не поширюється на відносини, пов’язані з розповсюдженням інформації, обов’язковість розміщення та оприлюднення якої визначено іншими законами України.

Наразі питання реалізації в Україні біологічно активних добавок та різноманітних приладів, яким реалізатори безпідставно приписують лікувальний ефект, є одним з пріоритетних у діяльності Держспоживінспекції України.

При просуванні на ринок вищезазначеної продукції реалізатори приписують їй надзвичайні лікувальні властивості. Як приклад, вони стверджують, що ці препарати та прилади за своїми можливостями можуть змінювати високий чи низький кров’яний тиск, знищувати віруси і бактерії,  а також лікувати хвороби опорно-рухового апарату людини, сечостатевої системи людини, онкологічні та інші захворювання, які потребують професійного лікування, тощо.

Користуючись потужним інформаційним впливом, ці товари пропонуються за ціною, що у десятки і навіть сотні разів перевищує ринкову. 

  Крім того, порушення при реалізації виявляються, як правило, в тому, що суб’єкт господарювання, всупереч вимогам статті 13 Закону України «Про захист прав споживачів», не оформлює належним чином правовідносини зі споживачем, а саме − не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде основою для виникнення взаємних прав та обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, достовірну, своєчасну та доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів. 

Відсутність зазначеного документа та інформації призводить до того, що територіальні органи Держспоживінспекції не в змозі ефективно виконати покладені функції щодо захисту прав споживачів та вживати відповідних заходів до таких суб’єктів господарювання.  

У зв’язку з тим, що розшук суб’єктів господарювання не належить до повноважень органів у справах захисту прав споживачів, Держспоживінспекція України та її територіальні органи у даному питанні співпрацюють з  Міністерством внутрішніх справ України та органами місцевого самоврядування.

Аналіз ситуації засвідчує нагальну необхідність продовження роботи з вирішення питання реалізації біологічно активних добавок та технічних засобів для лікування, з метою зняття пов’язаної з цим напруги у суспільстві та загрози для добробуту, здоров’я та життя громадян.


Жидачівський район отримав понад 1,5 млн грн на реалізацію програми «Доступні ліки»

 liku1 Від початку року Жидачівський район отримав із Державного бюджету України субвенцію в сумі 1 млн 559 тис. грн на виконання програми „Доступні ліки”

   У районі в урядовій програмі «Доступні ліки» беруть участь усі заклади охорони здоров’я. До її виконання на договірних засадах задіяні 12 аптечних закладів району: ПП „Аптека Аронія” (м. Жидачів), аптека „Соломія-Сервіс” - „Подорожник” (м. Жидачів). аптека „Медфарм” (м. Жидачів),  КП „Аптека № 153” (м. Жидачів), ТзОВ „Аптека № 154” (м. Жидачів), ТзОВ „Аптека Довіри” (м. Жидачів), ТзОВ „Реціпе” (м. Жидачів). кіоск „Аптека № 153 (смт. Гніздичів), ДКП „Аптека № 155” (смт. Журавно), ТзОВ „Медфарм” (аптека №67, м. Ходорів), ТзОВ „Медфарм” (аптека № 60, м. Ходорів). ТзОВ „3 І” (смт. Нові Стрілища”).

   Найкраще виконують завдання програми «Доступні ліки» медичні працівники КУ «Жидачівська центральна районна лікарня» та Гніздичівська АЗПСМ, які з квітня по 1 жовтня виписали 6 993 рецепти, що становить 54,3% від усіх виписаних. З них отоварено 5 813 рецептів на загальну суму 169 110, 86 грн (54,8% від усіх використаних по району коштів).

   Тож, ще раз нагадуємо й звертаємось до мешканців Жидачівщини із закликом скористатися умовами реалізації урядової програми „Доступні ліки”, адже вона створює реальні можливості для доступності лікарських засобів.

17.10.2017, 16:44

детально »


“Рука допомоги”: малозабезпечені отримали кошти для відкриття власної справи

  У вівторок, 17 жовтня, у межах проекту “Рука допомоги” четверо мешканців області з числа малозабезпечени, багатодітних та вимушених переселенців отримали обладнання для ведення бізнесу на загальну суму близько 250 тисяч гривень.

Учасниця проекту Галина, мешканка села Раденичі, яка ще вчора жила лише на соціальні виплати, вже облаштовує майстерню, де разом з чоловіком вироблятиме дитячі ліжечка.

“У нас у родині ніхто ніколи не займався підприємництвом, але ми мріяли про свій бізнес. Дізнавшись про проект, подумали, що це можливість заробляти улюбленою справою та стати матеріально незалежними. Чоловік довго працював столяром, а я дуже люблю діток, тож вирішили виготовляти дитячі ліжечка. До того ж наші діти дуже творчі, вони запропонували самостійно розмальовувати їх. Це буде дуже добрий хенд-мейд, над яким працюватиме вся родина від малого до великого”, - розповідає учасниця.

Загалом близько 500 жителів Львівщини вже вирішили взяти участь у проекті і розпрощатися з безробіттям. Кожен десятий з них прагне стати підприємцем.

17.10.2017, 16:28

детально »