Децентралізація влади


decentrЗакон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"

Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"

Розпорядження голови Жидачівської райдержадміністрації №300 від 10.04.2015 року "Про утворення районної комісії з питань реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади у Жидачівському районі"

 

   Увага!

  Центр громадської адвокатури вже протягом тривалого часу займається питаннями децентралізації та формуванням об'єднаних територіальних громад у Львівській області. Експерти організації надають різного роду консультації та допомогу вже об'єднаним громадам, а також ініціативам місцевих рад, які лише стають на шлях об'єднання.

За підсумками  роботи, а також досвіду  колег з інших організацій,  підготовлено посібник «Об'єднання громад: від ініціювання до ефективної діяльності» Це видання допоможе юридичними консультаціями та практичними порадами перш за все територіальним громадам, які планують об'єднатись. На його сторінках можна знайти відповіді, коментарі, роз'яснення щодо процесів децентралізації, інформацію пре те, яким чином утворити об'єднану громаду та яким чином налагодити її ефективне функціонування. Кожен із розділів посібника доповнений зразками апробованих на практиці актів органів місцевого самоврядування. Тут також представники громад зможуть ознайомитися із успішними досвідами функціонування об'єднаних громад і окремих сферах. Зокрема, у налагодженні ефективного управління медициною в громаді, прикладами реорганізації навчальних закладів, функціонуванням центрів надання адміністративних послуг, проведенням інвентаризації ресурсів громад та ін.

Посібник видано в межах проекту «Підтримка процесів децентралізації в частині добровільногс об'єднання громад у Львівській області» громадської організації «Центр громадської адвокатури» який здійснюється в рамках програми ЄС «Підтримка реформи місцевого самоврядування в Україні» що реалізується Інститутом громадянського суспільства в партнерстві з Фондом Східна Європа фінансується Європейським Союзом.

Посібник "Об'єднання громад: від ініціативи до ефективної діяльності"

 

 

Чого чекати від об'єднання громад?

Інфографіка

 

Інформація про створення об'єднаних територіальних громад на території Жидачівського району

  Станом на 16 травня 2016 року на території району створено три об'єднані територіальні громади: Гніздичівська, Новострілищанська та Ходорівська. Частка жителів населених пунктів, які входять до об'єднаних територіальних громад складає 52 відсотки.

До Гніздичівської об’єднаної територіальної громади ввійшли 2 сільських та 1 селищна ради або 6 населених пунктів із чисельністю 6483 особи.

Громада повинна охопити управлінням (надання послуг): 6 - ЗОШ, 3 – ДНЗ, 3 – ФАПи, 1 – амбулаторія, 10 – закладів культури.

 До Новострілищанської об'єднаної територіальної громади ввійшли 2 сільських та 1 селищна ради або 11 населених пунктів із чисельністю 2752 особи.

Громада повинна охопити управлінням (надання послуг): 3 - ЗОШ, 1 – ДНЗ, 5 – ФАПів, 1 – амбулаторія, 16 – закладів культури.

До Ходорівської об'єднаної територіальної громади ввійшли 11 сільських та 1 міська ради або 42 населених пункти із чисельністю 26041 особа.

Громада повинна охопити управлінням (надання послуг): 26 - ЗОШ, 4 – ДНЗ, 27 – ФАПів, 1 – лікарня, 3 – амбулаторії, 75 – закладів культури.

 4 червня 2016 року заплановано провести зустріч з жителями населених пунктів з питань об’єднання Жидачівської та Журавнівської територіальних громад. Жителям та громадським активістам територій, із залученням представників Офісу реформ Львівської області, буде повторно надано роз'яснення порядку, процедури та перспектив об'єднання їх громад до 1 серпня 2016 року.  

 

Настав час територіальної реформи

Реформа місцевого самоврядування – одна із найважливіших, які повинна здійснити Україна для покращення життя свого населення та стійкого економічного зростання. Потреба у здійсненні цієї реформи назріла давно, однак братися за неї жодна попередня влада не поспішала.

Замість того, щоби передавати повноваження і фінанси на місця, туди, де проживають виробники національного продукту і його основні споживачі, влада лише збільшувала концентрацію коштів і своїх повноваження в центрі. Тож і левова його частка припадала на тих, хто цей продукт розподіляв, а його виробникам залишалася лише невелика частка. Теперішня влада нарешті хоче покласти цій практиці край, маючи намір реформувати місцеві органи влади.

Реформування потребують передусім сільські та селищні ради, яких сьогодні на Львівщині є 710, причому більшість із них дотуються з державного бюджету. Не маючи джерел надходжень, сільради витрачають державні кошти на утримання приміщення та заробітну плату голові, бухгалтеру та землевпоряднику. Звісно, ж ні про який розвиток своєї території вони дбати не можуть. А часто і не хочуть.

Тож основна мета реформи місцевого самоврядування – зробити громади спроможними. Тобто в результаті добровільного об’єднання створити такі територіальні громади сіл та селищ, які здатні забезпечити належний рівень надання послуг у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального господарства.

Перші кроки до самостійності громад влада уже зробила, наділивши їх більшими фінансовими ресурсами. Зокрема, до їхніх бюджетів буде зараховано 60% податку на доходи громадян, вони матимуть власний земельний податок, яким обкладатимуть землі у тому числі і за межами населених пунктів, самостійно встановлюючи його ставки на своїй території. Також запроваджується обов’язковий у країнах зі спроможним місцевим самоврядуванням місцевий податок на нерухоме майно. Рішення про його запровадження та про його ставки кожна місцева рада теж приймає самостійно. А ще громада отримує 5% від продажу пального на АЗС, алкогольних та тютюнових виробів та місцеві податки і збори.

Ці кошти, а також об’єднання громад, яке дозволить зекономити на утриманні управлінського апарату та багатьох приміщень, дозволить закумулювати фінанси для покращення інфраструктури населених пунктів, створення нових робочих місць та підняття якості життя громадян на новий, значно вищий рівень.

Які побоювання може викликати реформа спроможності громад у населення і чи справедливі вони? Спробуємо дати відповідь.

1.Центр громади буде надто далеко від населених пунктів і до нього важко буде добратися.

Укрупнення території громад має свої межі. Відстань від центру громади до її найдальшого населеного пункту має бути такою, щоб у екстрених випадках її не довше ніж за 30 хвилин могли подолати пожежна команда, швидка допомога, міліцейський патруль.

Окрім того, до центрів спроможних громад (тобто ближче до громадян, що живуть поза райцентрами) будуть перенесені з районних центрів місця надання низки важливих послуг – адміністративних, соціальної допомоги через територіальні центри, пожежні, правоохоронні, санітарно-епідеміологічної служби тощо. Відтак за цими послугами не треба буде, як сьогодні  їхати в райцентр.

2.Менші населені пункти, які втратять сільську раду, не будуть мати гідного представництва у новоствореній громаді.

Після консолідації громад села, які не матимуть власних сільрад, будуть представлені в місцевій раді своїми депутатами, а у виконкомі – сільськими старостами. Старости та депутати здійснюватимуть зв’язок між односельцями і владою громади та вирішуватимуть різні проблеми його жителів у раді та виконкомі.

Повноваження старости будуть такими:

  • представляє інтереси жителів села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради;
  • сприяє жителям села, селища у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;
  • бере участь у підготовці проекту бюджету територіальної громади в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного села, селища;
  • вносить пропозиції до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради з питань діяльності на території відповідного села, селища виконавчих органів сільської, селищної, міської ради, підприємств, установ, організацій комунальної форми власності та їх посадових осіб;
  • здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту, яке затверджується радою об’єднаної громади. У Положенні визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости;
  • є членом виконавчого комітету ради об’єднаної громади за посадою.

3.Новоствореним громадам не вистачатиме коштів на забезпечення гідного життя своїх мешканців. Тож реформа буде вигідна лише державі, яка зекономить кошти на утриманні сільських рад.

Державний бюджет і надалі надаватиме фінансову допомогу громадам.

По-перше, з державного бюджету буде фінансуватися медицина та освіта.

По-друге, у уразі нестачі у громади приміщень, інших елементів інфраструктури для надання всіх необхідних послуг їм надаватиметься допомога з державного бюджету на їх придбання чи побудову.

Мінімальні вимоги до необхідної інфраструктури спроможної громади є такими:

  • приміщення для органу місцевого самоврядування об’єднаної громади з урахуванням додаткових функцій управління фінансами та комунальною власністю, містобудівною діяльністю, освітою, охороною здоров’я, культурою, соціальним захистом тощо;
  • приміщення для поліклініки (амбулаторії), лікарні широкого профілю;
  • приміщення для територіального центру соціального захисту;
  • приміщення для Центру надання адміністративних послуг;
  • окрема будівля для органів правопорядку;
  • приміщення для органів державної влади (пенсійного фонду, центру зайнятості, казначейства, реєстрації актів цивільного стану та майнових прав);
  • приміщення для пожежної частини

Вимоги до приміщень освітніх закладів не закладаються, оскільки в процесі формування спроможних громад їхня мережа не потребуватиме розширення.

По-третє, об’єднані громади отримають ті ж повноваження, що й міста обласного значення.

Якщо взяти Городоцький район, то, наприклад, при створенні громади у Бартатові, це село буде за своїм значенням прирівняне до Комарна та й самого Городка. Так що фактично таке об’єднання принесе мешканцям громади ще й вищий статус, який вони ніколи не отримають при нинішній системі місцевого самоврядування.

Як уже зазначалося, реформа місцевого самоврядування проводитиметься виключно на добровільній основі. І своє слово у ній мають право сказати не лише держслужбовці усіх рівнів, політичні партії та організації, а й кожен громадянин, якого вона торкнеться. Але говорячи його, він повинен пам’ятати, що саме територіальна реформа дозволила зробити села та містечка Польщі багатими і самостійними і дала старт розвитку малого та середнього бізнесу, який за короткий період перетворив наших сусідів в одну з розвинутих економік Європи.

Тож чим швидше ми реалізуємо цю реформу, тим швидше відчуємо на собі позитивні зміни у нашій країні. 

Василь Гнатко

Щодо Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"

Практичний посібник з питань формування спроможних територіальних громад

 

Перспективний план формування спроможних територіальних громад на території Жидачівського району Львівської області


Влада не примушує громади до об’єднання – Мінрегіонбуд

Перспективний план формування територій громад не є фактом об’єднання громад, а лише баченням ефективного територіального устрою на базовому рівні в межах відповідної області.

Про це сказав заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода. Він спростував некомпетентні заяви про те, що у процесі підготовки проектів перспективних планів формування територій громад влада начебто насильно змушує громади до об’єднання.

"Примушення до об’єднання громад нікому не потрібне, його немає і бути не може, адже примус не дасть результату, якого ми очікуємо від добровільного об’єднання. Формування перспективного плану і його затвердження не призводить до автоматичного об’єднання громад – це тільки проектна модель ефективної територіальної організації місцевого самоврядування на базовому рівні. А реалізувати його можливо лише з безпосередньої участі відповідних територіальних громад і ні обласні адміністрація, ні рада, як і Уряд не наділені законом повноваженнями приймати рішення про об’єднання. Про це повинні знати всі і не звертати увагу на тих, хто дезінформує чи свідомо провокує зрив реформ", - підкреслив В’ячеслав Негода

За його словами, без оптимізації системи територіальної організації влади, децентралізації та передачі повноважень органам місцевого самоврядування не можливо забезпечити сталий регіональний та місцевий розвиток. 

"Яким би мав бути результат? Перше, усвідомлення кожною територіальною громадою, що укрупнившись, об’єднавшись з іншими громадами в одну спроможну, вони всі разом стають сильнішими у фінансовому, соціально-економічному плані "плюс" беруть на себе повну відповідальність за розвиток своєї території. А отже об’єднання, наділення необхідними повноваженнями, ресурсами для реалізації цих повноважень - є першим кроком до вирішення багатьох проблем кожного села, селища, містечка, які не вирішувалися роками через брак як коштів, так і повноважень. Тому, ще раз наголошую, примус до об’єднання недопустимий і він не дасть позитивного результату. Держава зацікавлена в підтримці громадами реформи місцевого самоврядування, на першому місці якої – людина і її інтереси", - наголосив В’ячеслав Негода.

Він також зазначив, що куди важливішим сьогодні є донесення до кожної людини, кожного представника громад суті реформи і що в її результаті отримають люди.

"Хто не чує конкретних пояснень, а що ж очікувати в результаті реформи з уст свого сільського, селищного, міського голови, депутатів місцевих рад, а лише залякування, що це погано, той може при бажанні знайти необхідну інформацію як у офісах реформ, створених в областях, так і на сайті Мінрегіону, в ЗМІ. Інформації необхідної є вдосталь", - сказав заступник міністра.

Нагадаємо, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ на чолі з Геннадієм Зубком відповідає за проведення реформи децентралізації місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. У грудні 2014 року внесено зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, у країні відбулася фінансова децентралізація. Завдяки цьому у 2015-му році місцеві бюджети стали профіцитними та вже отримали 21 мільярд гривень доходу за перший квартал 2015 року. У більш віддаленій перспективі доходи місцевих бюджетів мають зрости у два-три рази. Для ефективного впровадження реформи на місцях Мінрегіон створив Офіси реформ децентралізації. Їхня мета – запустити реформи у регіонах і допомогти в цьому місцевим громадам.

 

Розроблення моделей розвитку місцевого самоврядування - сфера відповідальності всіх, хто хоче позитивних змін, - В’ячеслав Негода

    Запропоновані областями проекти перспективних планів формування територій громад в цілому відповідають стратегії формування громад. Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода за  підсумками розгляду проектів перспективних планів областей. Минулий тиждень Мінрегіон спільно з асоціаціями органів місцевого самоврядування, експертами провели консультації з усіма областями, розглянувши запропоновані ними проекти.

   За його словами, виявлені і окремі недоліки у проектах планів, однак ці документи можуть затверджуватися лише в частині відповідності Методиці формування спроможних територіальних громад. 

    «Запропоновані територіальні громади, їх групи, які явно не відповідають оптимальним параметрам, не можуть бути затвердженими. Звісно, в кожній області є чимало складних конфігурацій в розташуванні населених пунктів, є особливості їх інфраструктури, традицій, рельєфу, до яких важко застосувати шаблонні підходи, які рекомендує Методика. У таких випадках доцільно проводити всебічний аналіз пропозицій і бачити за кожною майбутньою громадою реальних жителів з їх щоденними потребами», - сказав В’ячеслав Негода.

    Він наголосив на важливості підтримки у цьому питанні з боку обласних рад, адже мова йде про майбутнє територіальних громад кожної з областей і місцевого самоврядування в Україні.

   «Якщо деякі обласні ради не схвалять перспективні плани, то, нажаль, від кожного з таких рішень місцеве самоврядування тільки програє і "законсервується" в нинішньому стані, з якого Україна не може вибратися останніх двадцять років. Розроблення моделей ефективної децентралізації, розвитку місцевого самоврядування не тільки сфера відповідальності Уряду а всіх, хто хоче позитивних змін. Тому необхідно, щоб облдержадміністрації, облради спільно з іншими органами місцевого самоврядування самі запропонували на розгляд Уряду найоптимальніші моделі формування спроможних громад своїх областей. Адже займати позицію «проти» і нічого не пропонувати взамін, не призведе до позитивних змін, яких нам необхідно досягти. Не думаю, що можуть бути депутати обласних рад, які незацікавлені створити спроможні громади з більшим об’ємом повноважень, фінансових ресурсів і з більш повною відповідальністю за місцевий розвиток. Можливо, є недостатнє розуміння, відсутність достатньо аргументованої позиції авторів проектів пропозицій», - сказав заступник Міністра.

3 червня 2015 року

Обласні ради мали б бути серед лідерів реформи, - В’ячеслав Негода

Мінрегіон стурбований результатами розгляду деякими обласними радами проектів перспективних планів формування територій громад.

 За словами заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслава Негоди, обласні ради мали б бути серед лідерів реформи, оскільки вони та їх Асоціація активно підтримували розроблення і затвердження Концепції реформування місцевого самоврядування, план заходів з її реалізації, закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад» та відповідну Методику.

 «Без формування територіальної основи на базовому рівні – створення спроможних громад, буде неможливо розбудувати ефективну систему місцевого самоврядування в Україні, в тому числі на рівні області та районному рівні. Це комплексне завдання, послідовність вирішення якого вимагає відповідних конструктивних рішень і від обласних рад. Якщо обласні ради можуть запропонувати свої варіанти перспективних планів, то це був би більш конструктивний шлях ніж не приймати ніяких», - сказав В’ячеслав Негода.

 В Мінрегіоні не виключають ситуації, що не всі облради схвалять перспективні плани до чергових місцевих виборів, які важливо провести вже на новій територіальній основі.  

 «Від такої ситуації ніхто не виграє, а лише програють територіальні громади тих областей, які не матимуть схвалених облрадами і затверджених Урядом відповідних перспективних планів, оскільки не зможуть скористатися своїм правом на формування спроможних громад і майбутніми перевагами, які передбачені законодавством для таких громад. Безперечно, ми поважаємо право обласних рад визначати свою позицію, але важливо, щоб їх рішення не перекривали дорогу тим, хто хоче позитивних змін. А для тих, хто не захоче об’єднуватися в межах перспективного плану, їх ніхто не зможе змусити», - сказав заступник Міністра.

 Він наголосив, що робочі групи з підготовки проектів перспективних планів, які діють в областях, мають більш тісно і системно працювати з депутатами обласних рад, народними депутатами України, політичними силами, громадськістю над виробленням спільного бачення майбутнього розвитку місцевого самоврядування у відповідних областях, яке має стати основою перспективних планів формування територій спроможних громад.

04.06.2015р.


РОЗ’ЯСНЕННЯ
Комітету Верховної Ради України
з питань державного будівництва, регіональної політики та
місцевого самоврядування стосовно надання роз’яснення положень
Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»
в частині визначення строків здійснення окремих етапів об’єднання

   (відповідно до частини першої статті 13 та частини третьої статті 21
Закону України «Про комітети Верховної Ради України»)

   У Комітеті Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування розглянуто звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України стосовно надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строків здійснення окремих етапів об’єднання.

Позиція Комітету ґрунтується на положеннях Конституції України, Європейській хартії місцевого самоврядування (від 15 жовтня 1985 року, ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452), законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21 травня 1997 року № 280), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (від 5 лютого 2015 року № 157) (далі – Закон), «Про місцеві державні адміністрації» (від 9 квітня 1999 року № 586) тощо.

Надання роз’яснення положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, використання терміну «протягом певної кількості днів», потребувало відповідей на наступні ключові питання.

Чи означає термін «протягом певної кількості днів», який використовується в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» як повністю названий у відповідній нормі закону проміжок часу чи як граничний строк, протягом якого повинні вчинитись певні дії? При цьому Комітетом враховувалась думка фахівців Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Так, розглядаючи вказані питання фахівці Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» звертають увагу на те, що громадське обговорення – це процес, який триває певну кількість днів, а публічний захід, на якому присутні зацікавлені члени територіальної громади і звичайна виправдана тривалість його проведення не перевищує кількох годин, а разом з підготовкою – декількох днів. У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» розкривається як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю. Частиною четвертою статті 5 Закону визначено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою. Окремі форми таких громадських обговорень передбачені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»: громадські слухання (стаття 13), загальні збори (стаття 8). Такі заходи разом з їхньою підготовкою об’єктивно не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів.

З огляду на вказане експерти Асоціації вважають, що зазначений вираз повинен тлумачитися так: проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) разом з його підготовкою повинно бути завершено не пізніш, ніж за 30 днів від початку відліку цього терміну.

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією протягом 10 робочих днів (абзац другий частини другої, частини четверта, восьма, дев’ята статті 7 Закону) фахівці Асоціації вважають, що вказаний вираз можна витлумачити лише як граничний строк розгляду питань, бо інакше він суперечить логіці Закону та положенням Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також загальній логіці адміністративної діяльності.

Враховуючи наведене, експерти Асоціації вважають, що вирази «протягом певної кількості днів», що вживаються у Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» мають тлумачитися лише як визначення граничної тривалості часу на вчинення відповідних дій або проведення заходів.

У свою чергу, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у своєму зверненні вказує, що у випадках прийняття рішень органами місцевого самоврядування та наданні висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією терміном «протягом певної кількості днів» позначається граничний строк розгляду встановлених Законом питань, що об’єктивно узгоджується із логікою таких заходів та Закону загалом.

Однак, у випадку проведення громадського обговорення на окремих етапах об’єднання територіальних громад, на думку фахівців Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, термін «протягом певної кількості днів» необхідно розуміти як повністю названий у відповідній нормі Закону проміжок часу, який має бути витрачений на виконання визначених заходів.

Розглядаючи порушені питання, Комітет виходив з такого.Конституція України використовує поняття строку, який визначається у днях, в частині третій статті 29, частині другій статті 77, частині третій статті 82, частинах третій, сьомій статті 83, пункті 31 частини першої статті 85, частині другій статті 90, частинах другій, п'ятій статті 94, частині п'ятій статті 103, частинах першій, четвертій статті 104 тощо.

Розглядаючи питання в частині перебігу строку здійснення окремих етапів об’єднання територіальних громад, зокрема, терміну «протягом певної кількості днів», що вживається в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», Комітет виходив з того, що в Конституції України закріплено загальний порядок обчислення строків, єдиний для всіх органів влади, – в календарних днях (частина  друга  статті  77,  частина  третя  статті 82,  пункт 31 частини першої статті 85, частина друга статті 90 та ін.). За загальним правилом у строк, що визначається у днях, зараховуються всі дні його перебігу. Але якщо останній день строку припадає  на неробочий день,  то днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

У частині третій статті 5 та частині третій статті 6 Закону визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.

У частині другій статті 7 Закону термін «громадське обговорення» конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.

Крім того, частиною четвертою статті 5 Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.

Комітет відзначає, що громадське обговорення може проводитись в різних формах, зокрема, передбачених статтею 8 та статтею 13 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у формі загальних зборів громадян, громадських слухань або в інших формах, визначених місцевою радою (конференція, форум, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, теле- або радіодебати, Інтернет-конференція, електронна консультація тощо).

Комітет звертає увагу, що окремі форми громадського обговорення (загальні збори громадян, громадські слухання та ін.) не можуть тривати протягом 30 чи 60 днів та як правило проводяться протягом одного неробочого дня.

Враховуючи зазначене, Комітет вважає, що проведення громадського обговорення (громадських слухань, зборів громадян, інших форм консультацій з громадськістю) протягом певної кількості днів слід розуміти як визначення граничного проміжку часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.

При цьому, Комітет звертає увагу, що призначаючи громадське обговорення сільський, селищний, міський голова повинен виходити з необхідності залучення якомога більшої кількості зацікавлених учасників, враховуючи організаційні можливості виконавчих органів ради, а також визначати такі строки проведення громадського обговорення, які б слугували гарантією реалізації права громадян на висловлення власної думки.

Щодо прийняття сільськими, селищними, міськими, обласними радами протягом 30 днів рішень з питань добровільного об’єднання територіальних громад та щодо надання протягом 10 робочих днів висновку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією, Комітет вважає, що в даному випадку також йдеться про граничний проміжок часу, в межах якого може бути прийняте відповідне рішення.

 

З ініціативи керівництва Жидачівської РДА 6 червня видано спецвипуск районної газети „Новий час” з висвітлення питань децентралізації влади в Україні

  gazeta2015 6 червня 2015 року, на виконання доручення голови Жидачівської райдержадміністрації Олександра Пітули, видано спецвипуск районної газети „Новий час” загальним накладом 8 тисяч примірників з висвітлення питань децентралізації в Україні, який виданий на замовлення і за матеріалами Жидачівської РДА.

   На першій сторінці видання, під назвою „Україна. Децентралізація” на фоні карти України подано орієнтовний план проведення територіальної реформи в Україні, з перспективою формування  27 регіонів, 120-150 районів, 1500-1800 громад.

    Також на 1-ій сторінці подано проект перспективного плану формування громад на території Жидачівського району Львівської області, де схематично, на фоні карти Львівщини і району, подається інформація щодо перспективного плану формування в межах району трьох територіальних громад: Жидачівської територіальної громади, Ходорівської територіальної громади та Журавнівської територіальної громади.

    На другій сторінці газети „Новий час” опубліковано повний виклад Закону України „Про добровільне об’єднання територіальних громад”. На третій сторінці вміщено матеріал представника Офісу реформ В’ячеслава Негоди під назвою “Розроблення моделей розвитку місцевого самоврядування – сфера відповідальності всіх, хто хоче позитивних змін”. Також на 3-ій сторінці подано паспорти всіх трьох спроможних громад, відомості про територіальні громади, що увійдуть до складу об’єднаних територіальних громад.

     На четвертій сторінці видання подано Методику формування спроможних територіальних громад, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 214 від 8 квітня 2015 року. Також тут подано інформацію про розгляд питання децентралізації 2 червня сесією Львівської обласної ради. Матеріал вміщено під назвою „Проект перспективного плану об’єднання територіальних громад Львівщини облрада взяла за основу” .

 

РОЗ’ЯСНЕННЯ  Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування щодо застосування положень Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» в частині визначення строків здійснення окремих етапів об’єднання (відповідно до частини першої статті 13 та частини третьої статті 21 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»)

 

Обговорення проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)"   

Порівняльна таблиця до проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)"

Роз'яснення щодо змін до Конституції України на реалізацію Реформи місцевого самоврядування та курсу Уряду на децентралізацію влади в Україні.

 Розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 03.07.2014р. №274 "Про організацію проведення у Жидачівському районі обговорення змін до Конституції України щодо децентралізації державної влади".


На Львівщині триває проект «Ідея змінює країну»

  Cьогодні, 29 березня, у  рамках молодіжного проекту "Ідея змінює країну" відбулися тренінги для  молоді  Буська, Бродів, Нового Яричева та Красного. Активну шкільну молодь навчали генерувати ідеї та створювати власні проекти. Тренінг охопив понад  90 учасників.

   Як наголосили в відділі молодіжної політики Львівської ОДА, у процесі навчання учні отримують нові знання, що можуть бути використані в подальшій діяльності.

    Як підсумок, кожна група підготувала колективний проект для розвитку свого міста в напрямках: туризму, особистісного розвитку, здорового способу життя та екології. Як свідчить практика, навіть лише за півгодини можна створити чудовий проект для громади.

   «Під час тренінгу неформальне, невимушене спілкування відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та вирішення проблеми. Проект демонструє учасникам, що навіть одна їхня ідея може змінити всю країну», - додали у відділі  молодіжної політики ЛОДА.

   За підсумками проведених виїздів відберуть найкращі ідеї, а їхні автори зможуть взяти участь у підсумковому заході - Форумі ідей, який відбудеться наприкінці травня у Львові.

30.03.2017, 09:26

детально »


Голова Львівської ОДА дав доручення відновити роботу ДІАЗу

  Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка доручив департаменту архітектури та розвитку містобудування в місячний термін створити робочу групу та напрацювати положення щодо відновлення Державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) у м. Львів, а також встановити мораторій на будь-яке нове будівництво на території ЮНЕСКО та в межах її буферної зони до відновлення діяльності ДІАЗу.

Таке рішення прийнято сьогодні, 29 березня, за результатами наради щодо проблемних питань охорони та збереження об’єктів культурної спадщини, зокрема об’єктів Львова за участі громадських активістів, прокуратури області, ГУ Національної поліції, департаменту ДАБІ, ГУ Держгеокадастру, департаментів архітектури, екології, МНС, територіального управління юстиції.

30.03.2017, 09:18

детально »