Шановні краяни, жителі Галицького краю, друзі та партнери!

    Вітаємо усіх Вас на офіційній інтернет-сторінці Жидачівської районної державної адміністрації. Сподіваємось, що кожен з Вас зможе знайти на цьому сайті цікаву та корисну інформацію про історію нашого краю, про важливі події соціально-економічного та суспільно-політичного життя району.

     Жидачівщина – надзвичайно багатий своєю історією регіон, що знаходиться у південно-східній частині Львівської області, у басейні р. Дністер, яка розділяє його на дві частини. Район площею близько 1 тис. кв. км., з населенням понад 67 тис. осіб, був густо заселеним з  давніх часів, його територія багата археологічними пам'ятками та історичними місцями. Це, зокрема, урочище «Замок», «Кораблище», (пам'ятка 12 ст. на околиці м. Жидачева), поселення 3-4 ст. н. е. «Черняхівська культура» (пам'ятка археології на південно-східній околиці м. Жидачева), поселення доби палеоліту, мезоліту, енеоліту, раннього залізного періоду перших століть н.е. та городище давньоруського періоду 12-13 ст. «Гора Базиївка» (пам'ятка археології 12-13 ст. н. е. на південно-західній околиці м. Жидачева біля р. Стрий), поселення енеоліту – 4 тис. до н. е. (пам'ятка археології, с. Заліски, на території місцевої школи), багатошарове поселення – 8 – поч. 7 ст. до н. е., 1-2 ст. н. е. (с. Заліски, за 800 м. на північ від села), давньоруське поселення (пам'ятка археології 1-2 ст. н. е., с. Вибранівка) та ін.

        Жидачівський район  утворений 4 грудня 1939 року і до травня 1959 року був у складі Дрогобицької області. Сьогодні складається із колишніх чотирьох районів та межує на півночі і заході з Перемишлянським, Стрийським і Миколаївським районами Львівської області, на півдні і сході – Калуським та Рогатинським районами Івано-Франківської області. У районі є два міста (Ходорів. Жидачів), 3 селища міського типу (Гніздичів, Журавно, Нові Стрілища) та 113 сіл. На території району утворено 3 об'єднані територіальні громади: Ходорівську ОТГ, Новострілищанську ОТГ та Гніздичівську ОТГ. Районний центр – Жидачів, з населенням 11,2 тис. ос., знаходиться на відстані 68 км. від м. Львова.

       Постановою Кабінету Міністрів №878, від 26 липня 2001 року прийнято рішення про занесення м. Жидачів, м. Ходорів, смт. Гніздичів до Списку історичних населених місць України.

       Древня Жидачівська земля оповита таємничістю і чарівністю, це край, де сходились давні торгові шляхи між Заходом і Сходом. Історія Жидачівщини тісно пов'язана із постаттю гетьмана України Івана Виговського, який мав маєтності в селі Руда і певний період проживав там після 1660 року. За свідченнями історичних джерел, саме тут і знаходиться могила гетьмана України Івана Виговського. 24 серпня 2004 року в с. Руда ( на місці колишнього родинного маєтку гетьмана І. Виговського) відкрито перший в Україні музей гетьмана України І. Виговського, який створений зусиллями районної влади, Львівської галереї мистецтв, громадськості, меценатів та спонсорів. Музей є філією Львівської галереї мистецтв. Герой України, директор Львівської галереї мистецтв. Борис Возницький вніс свій вагомий внесок у створення музею, який з часу свого створення став важливим осередком вивчення історії краю, національно-патріотичного виховання молоді, місцем паломництва туристів, українців з різних куточків країни, представників української діаспори, зарубіжних делегацій.

       Серед видатних уродженців краю – Миколай Рей, засновник польської літературної мови, письменник, філософ, народився у смт. Журавно у 1505 році. У лютому 2004 року на Ратуші в смт. Журавно за участі представників Генконсульства Республіки Польща відкрито меморіальну дошку на честь цього видатного уродженця краю.

       Артур Гродгер – визначний польський художник середини ХІХ ст. Народився в с.Отиневичі, навчався у Кракові, Відні, помер у Франції, похований на Личаківському кладовищі.

      Сильвестр Калинець – поет, прозаїк, відомий громадський діяч української діаспори Бразилії. Перший перекладач Шевченкового «Заповіту» на португальську мову. Народився у м. Ходорові, жив і творив у ХІХ-ХХ ст.

     Історія Жидачівщини тісно пов'язана з іменами Івана Франка, Ірини Вільде, Дмитра Макогона, Романа Купчинського, Мирона Тарнавського, Симона Петлюри, Євгена Петрушевича, Романа Шухевича, Миколи Лебедя, Романа Рахманного,  Слави Стецько. 24 серпня 2010 року у с. Юшківці урочисто відкрито громадський музей Слави Стецько, яка саме тут розпочинала свою трудову та громадську діяльність на посаді завідувача місцевої школи.

   Це рідна земля постатей, які відіграли значну роль у становленні Української держави, знаних митців, науковців, героїв національно-визвольних змагань. 

     Серед визначних пам'яток архітектури на території району розміщена П'ятничанська вежа (оборонна башта, мурована; 14 ст. с. П'ятничани).

    Багатим та різноманітним є культурно-мистецьке життя, в районі працює 24 самодіяльних Народних колективи, функціонує 192 установи культури, з них 99 Народних домів, музична школа та школа мистецтв.

    У галузі освіти діє 82 установи освіти, з них 62 загальноосвітніх навчальних закладів, Жидачівський професійний ліцей, Ходорівська філія технічного коледжу національного університету «Львівська Політехніка».

    У галузі охорони здоров'я функціонує 9 лікувальних установ, 66 фельдшерсько-акушерських пунктів.

    Жидачівщина має належний потенціал промислового та аграрного виробництва.Тут працює найбільша в Європі ЛЄП-750 «Західноукраїнська».Через територію району проходить магістральний нафтопровід «Дружба» та лінія електропередач «Мир».    

   Економічний, культурний та кадровий потенціал, вигідне територіальне розташування, транспортні шляхи, відкривають широкі можливості для співпраці з нашими партнерами, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток аграрного виробництва, промисловості, туризму.

      З українською гостинністю ми радо приймаємо гостей і сподіваємось, що вони полюблять наш край швидкоплинної річки Стрий та сріблястої Свічі, які тут, на Жидачівщині, вливаються до Дністра, край, що здавна славиться людьми, які своєю мудрістю та працелюбністю вносять належний вклад у розбудову Української держави.

 

                                                        

 

 


604 млн грн. податку на прибуток - від великих платників податків західного регіону у першому півріччі 2017 року

  Впродовж семи місяців 2017 року Львівське управління Офісу  ВПП ДФС забезпечило надходження 604 млн. грн. податку на прибуток підприємств, що на 186 млн. грн. більше ніж було заплановано.

З них до державного бюджету спрямовано 549 млн. грн., а до бюджету області –55  млн. гривень. Зокрема, у липні цього року великі підприємства, які перебувають на обліку в інспекції, сплатили  37 млн. грн. податку на прибуток.

Крім цього, державні унітарні підприємства з початку року спрямували до Державного бюджету України  частину чистого прибутку (дивідендів) у розмірі 59 мільйони гривень. Скарбниця додатково отримала на 8 мільйони гривень більше. 

17.08.2017, 11:03

детально »


Питання підготовки спортивних шкіл до навчального року розглянуть на обласній нараді

  18 серпня об 11.00 годині в актовому залі Франківської районної адміністрації Львова (вул. ген. Чупринки, 85) відбудеться обласна нарада фізкультурно-спортивного активу Львівщини з питань підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівської області до початку нового 2017-2018 навчального року.

До участі в нараді запрошено керівників структурних підрозділів з питань фізичної культури і спорту райдержадміністрацій, об’єднаних територіальних громад, міськвиконкомів міст обласного значення, а також директорів, заступників директорів, старших тренерів відділень та медичних працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл Львівської області. 

На нараді підіб`ють підсумки попереднього навчального року та визначать ключові напрями діяльності у новому навчальному році. Окрім того, порушать питання організації та проведення Всесвітніх Ігор у місті Вроцлаві.

17.08.2017, 11:02

детально »