Головне управління Держпраці у Львівській області ІНФОРМУЄ

Товариству доведеться сплатити 320 тисяч гривень за недопуск інспектора Держпраці до перевірки

   До ГУ Держпраці у Львівській області надійшла ухвала Яворівського районного суду в рамках кримінального провадження по ст. 172 КК України про призначення  проведення позапланової перевірки  на ТзОВ «Еней» щодо додержання трудового законодавства, а також з питань укладення трудових відносин.

   На виконання рішення  суду інспектори ГУ Держпраці у Львівській області  спільно з оперуповноваженими Яворівського відділу поліції  відвідали фактичне місце здійснення діяльності ТзОВ «Еней» з метою проведення перевірки. Однак,  товариство відмовило у допуску до проведення  перевірки.

   Відтак, 16 березня  ГУ Держпраці у Львівській області відповідно до ст. 265 КЗпП України за недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудових відносин винесено постанову про застосування штрафної санкції у стократному розмірі мінімальної заробітної плати – 320 тисяч гривень.

   Зазначимо, що ГУ Держпраці для виконання покладених на нього завдань  має право безперешкодно проводити перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень ГУ Держпраці.

   Наголошуємо суб’єктам господарювання,  що інспектор ГУ Держпраці у Львівській області має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку. При цьому суб’єкти господарювання на вимогу інспектора  повинні надати необхідні для перевірки документи. ГУ Держпраці у Львівській області закликає  роботодавців неухильно дотримуватись вимог  трудового законодавства з метою уникнення випадків застосування  штрафних санкцій та захисту прав найманих працівників.

Що потрібно знати про зарплату?

Головне управління Держпраці у Львівській області інформує найманих працівників про їх права щодо оплати праці.

Виплата заробітної плати здійснюється працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, то заробітну плату виплачують напередодні.

Виплату заробітної плати за час відпустки, так звані «відпускні», працівник має право отримати не пізніше, ніж за три дні до її початку. Разом з тим, за письмовою згодою працівника, відпускні роботодавець може виплатити і при першій виплаті заробітної плати, яка здійснюватиметься після настання відпустки.

У період між підняттям, заробітна плата працівників підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Наголошуємо, що індексацію повинні проводити всі підприємства, незалежно від форм власності, а також фізичні особи-підприємці за рахунок власних коштів.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, з 1 січня 2017 року не лише збільшено мінімальну заробітну плату вдвічі, але й дещо змінено саме поняття « мінімальної заробітної плати». Зокрема, розмежовано поняття мінімальної заробітної плати та  посадового окладу. Звертаємо увагу працівників, що відтепер нарахована (саме нарахована, а не та, що підлягає до виплати) мінімальна заробітна плата в місячному розмірі не може бути меншою за 3200 гривень, а посадовий оклад не може бути нижчим від  прожиткового мінімуму, який для працездатних осіб  затверджено у розмірі 1 600 гривен.

До прийняття цих змін мінімальна зарплата визначалась, як розмір зарплати за просту некваліфіковану працю, нижче якого не могла провадитись оплата, до якої не включались доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. У новій редакції цю норму виключено, а мінімальна зарплата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Отже, починаючи з 01.01.2017 при нарахуванні заробітної плати, для забезпечення її мінімального розміру, не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно, одночасно з виплатою заробітної плати.

Шановні громадяни! Звертаємо увагу, що ГУ Держпраці у Львівській області надає всебічну інформаційно – роз’яснювальну допомогу з питань застосування законодавства про працю, зокрема щодо оплати праці, належного оформлення трудових відносин тощо. З метою отримання  фахової консультації звертайтесь у Громадську приймальню за адресою м. Львів, вул. Валова, 31, або телефонуйте на гарячу лінію Держпраці Львівщини за номером  (032) 235-48-42. Також з метою отримання роз’яснення можна відправити запит на електронну адресу 13lv@dsp.gov.ua.

До відома субєктів господарювання

Головне управління Держпраці у Львівській області повідомляє, що ДГІ „Головний навчально-методичний центр Держпраці” організовує 14 - 16 червня 2016 року проведення триденного семінару-навчання на тему: „Нове у системі законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють трудові відносини з найманими працівниками”, до участі у якому запрошуються фахівці кадрових служб суб’єктів господарювання.

Програма семінару-навчання передбачає висвітлення питань щодо державного контролю за додержанням законодавства про працю; оформлення та припинення трудового договору; робочий час та час відпочинку; індивідуальні трудові спори; гарантії окремим категоріям громадян; реорганізація, ліквідація, перепрофілювання, злиття, роз’єднання, поділ, виділення підприємства; трудовий договір та цивільно-правові договори: відмінності і ризики.

У семінарі-навчанні візьмуть участь директор департаменту з питань праці Держпраці Сажієнко Віталій Валерійович; заступник директора департаменту з питань праці – начальник відділу з питань оплати праці Держпраці Дегнера Ігор Анатолійович; заступник директора департаменту з питань праці Держпраці – начальник відділу з питань трудових відносин; фахівець департаменту з питань праці Держпраці Коновалова Олена Анатоліївна, а також розробники проекту Трудового кодексу України.

Заявки на участь подавати на адресу: м.Київ, вул.Вавілових, 10-Л. Факс: (044) 453-75-96, 453-97-37, e-mail: dogovor@gnme.kiev.ua, vinokurova@gnme.kiev.ua .

Телефон для довідок ДГІ „ГНМЦ” (044) 453-97-37, телефон кошторисно-договірного відділу ДГІ „ГНМЦ” (044) 440-14-77, 453-96-92.

Мобілізованим працівникам до уваги!!!

   Відбулися зміни про які важливо знати. На сьогодні  згідно із статтею 119 Кодексу законів про працю України за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

   Таким чином, всі працівники, які були звільнені з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації, мають бути поновлені роботодавцем на роботі у зв’язку із набуттям чинності Законом № 1275. Поновлення на роботі здійснюється шляхом скасування наказу про звільнення, внесення відповідного запису до трудової книжки (за її наявності на підприємстві, в установі, організації) та особової справи (особової картки) працівника. Про факт скасування наказу про звільнення роботодавець зобов’язаний повідомити працівника шляхом направлення йому за місцем реєстрації (фактичного проживання) листа із долученням копії наказу.

   Починаючи з дати звільнення працівнику також має бути нарахована середня заробітна плата без нарахування податків та єдиного соціального внеску. Розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу перебування на зборах здійснюється відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

  Якщо при звільненні працівникові була нарахована і виплачена компенсація за невикористану відпустку, необхідно провести відповідний перерахунок, оскільки трудові відносини тривають, а виплата компенсації за всі дні невикористаної відпустки можлива виключно у випадку звільнення працівника (стаття 83 КЗпП України).

  Аналогічній перерахунок проводиться і в разі, якщо умовами колективного договору передбачена виплата вихідної допомоги, і така допомога була нарахована і виплачена працівнику при звільненні на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України.
  Відмова роботодавця від скасування наказу про звільнення працівника у зв’язку із призовом на військову службу під час мобілізації та/або невиплата середньої заробітної плати є порушенням законодавства про працю і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством (кримінальну, адміністративну та дисциплінарну).

  У той же час роз’яснюємо, що відповідно до вимог ст. 55 Конституції України,  ст. 221 КЗпП України для вирішення питання захисту трудових прав, в тому числі у разі відмови роботодавця від поновлення на роботі працівник має право звернутися до місцевого суду.

Головний державний інспектор праці Марія Гучко

Семінар у Жидачівському районному центрі зайнятості

  16 квітня 2015 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Гучко Марією у Жидачівському районному центрі зайнятості спільно із заступником начальником відділу активної підтримки безробітних Іреною Орган проведено семінар для безробітних, на тему «Легалізація трудових  відносин».        

 Учасники семінару вислухали вступне слово І.Орган про переваги офіційного оформлення трудових відносин та отримання легальних доходів.

Працівник інспекції з питань праці доповнив доповідь з теми семінару звернувши увагу присутніх на те, що оформлення трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку і офіційне отримання заробітної плати - це державний захист громадян від незаконного звільнення, безпечні і здорові умови праці, гарантоване право на відпочинок. Громадяни, які погоджуються на зарплату в «конвертах», сприяють розвитку тіньових схем ухилення від сплати роботодавцями податків та позбавляють себе соціальної й можливості отримання гідної пенсії у майбутньому.

    Також, доповідачем акцентовано увагу, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням трудового  законодавства і є ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст.43 Конституції України.

    Інспектор повідомила, що особи, які потребують консультації з трудового законодавства можуть звернутися до Інспекції усно (у телефонному режимі або отримати консультацію на особистому прийомі) чи письмово, надіславши звернення поштою або переданим громадянином до Інспекції особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.  

17.04.2015р.
Головний державний інспектор праці Марія Гучко

Семінар у Жидачівському районному центрі зайнятості 

   02 квітня 2015 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Нагірняк Галиною Миронівною у Жидачівському районному центрі зайнятості проведено семінар для роботодавців на тему «Роз’яснення щодо застосування Порядку проведення  індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ  №108 від 17.07.2003р.»

У семінарі взяли участь представники адміністрації підприємств, організацій та бюджетних установ району в загальній кількості 16 чоловік.

Доповідачем надано вичерпну відповідь з наступних питань:

  1. Індексація при підвищенні заробітної плати. Як було раніше?
  2. Індексація при підвищенні заробітної плати. Як стало тепер?
  3. Застосування різниці між індексацією та сумою підвищення.
  4. Приклад розрахунку доходу у разі підвищення доходу та набуття права на індексацію в одному місяці.
  5. Розрахунок індексу споживчих цін наростаючим підсумком для новоприйнятих працівників.
  6. Чи можливо тепер дати визначення терміну «базовий місяць»?.

Також було проінформовано роботодавців про відповідальність за порушення законодавства про працю та про збільшення розмірів штрафних санкцій.

 Учасники семінару отримали актуальну інформацію щодо нововведень в законодавстві про працю.

 Головний державний інспектор праці Нагірняк Г. М.
03.04.2015р.

Семінар у Жидачівському РЦЗ

  12 березня 2015 року головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області М.Гучко у Жидачівському районному центрі зайнятості проведено семінар для роботодавців, на тему «Відповідальність роботодавця за порушення трудових прав працівників».

   У ході проведення семінару, порушувалися питання щодо оформлення трудових відносин, обліку робочого часу, оплати праці, присутнім повідомлено про зміни до Кодексу законів про працю, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

  Доповідачем акцентовано увагу, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням трудового  законодавства і є ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст.43 Конституції України.

  Також М.Гучко проінформувала учасників семінару про порядок особистого прийому та надання консультацій телефоном державними інспекторами праці.

   У заключній частині семінару доповідачем надано відповіді на запитання роботодавців та проведено консультації, щодо вимог трудового законодавства. 

13.03.2015р.
Головний державний інспектор праці Марія Гучко

Семінар у Жидачівському районному центрі зайнятості «Легальна зайнятість»

 seminar_0303  03 березня 2015 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Нагірняк Галиною Миронівною спільно із провідним спеціалістом відділу активної підтримки безробітних Гедзович Л. М. у Жидачівському районному центрі зайнятості проведено семінар для безробітних, на тему «Легальна зайнятість»

  Ознайомлено учасників семінару із: перевагами легальної зайнятості в Україні, видами шахрайства при працевлаштуванні в Україні, порядком укладання трудового договору, цивільно-правової угоди.

  При висвітленні останнього питання акцентовано увагу присутніх на те, що фізичні особи можуть залучатися до роботи не лише на підставі трудового договору, а й на іншій юридичній підставі, зокрема за цивільно-правовим договором. Основною відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а інші - Кодексом законів про працю України. Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Існує тенденція угоди цивільно-правового характеру (договір підряду, договір про надання послуг) називати трудовою угодою, але слід пам’ятати, що стосунки, які виникають внаслідок їх укладання регулюється нормами цивільного, а не трудового законодавства. Суттю цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другою сторони (замовника), а останній повинен прийняти й оплатити виконану роботу. Отже, з юридичного розуміння, трудові стосунки між сторонами при укладанні договору не виникають. Сторонами таких угод будуть замовник і виконавець, а не працівник і власник (роботодавець).

  Крім цього під час семінару наголошено, що працівник, на відміну від виконавця як сторони договору цивільно-правового характеру, підлягає усім видам загальнообов’язкового державного соціального страхування, зокрема й пенсійному страхуванню.

 

Семінар в Жидачівському центрі зайнятості

    03 березня 2015 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Гучко Марією у Жидачівському районному центрі зайнятості спільно із начальником відділу активної підтримки безробітних  проведено семінар для безробітних, на тему «Легалізація трудових відносин».

Присутніх ознайомлено із важливими питаннями сьогодення:

  • стажування на підприємстві, в установі, організації;
  • випробування при прийнятті на роботу;
  • режим робочого часу.

 При висвітленні вищезазначених питань наголошено про те, що важливо розрізняти такі поняття, як прийняття на роботу з випробувальним терміном та стажування. Під час стажування, яке має тривати не більше трьох місяців зобов’язані платити заробітну плату та надавати ті ж самі соціальні гарантії, що й іншим працівникам. Про проходження стажування вноситься запис до трудової книжки. За результатами стажування фахівцю може бути запропонована вакантна посада на підприємстві, де він стажувався.     

  Також, доповідачем акцентовано увагу, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням трудового  законодавства і є ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст.43 Конституції України.

   Учасників семінару ознайомлено із змінами до Кодексу законів про працю, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

04.03.2015р.
Головний державний інспектор праці Марія Гучко

Семінар для безробітних на тему «Легальна зайнятість».

    24 лютого 2015 року головним державним інспектором Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області Гучко Марією Михайлівною у Жидачівському районному центрі зайнятості проведено семінар для безробітних, на тему «Легальна зайнятість».

Акцентовано увагу присутніх про недопустимість тіньових трудових відносин, тіньова зайнятість певним чином сприяє поширенню професійних захворювань, підвищенню рівня аварійності на дорогах, зростанню ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві, адже офіційно неоформлений працівник не проходить обов’язкового медичного обстеження, з ним не проводяться інструктажі, навчання з техніки безпеки, охорони праці.  Такі працівники добровільно позбавляють себе низки прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством - права на гідні умови праці, на відпочинок, на оплачувану відпустку, на допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу з безробіття, тощо.

Також, наголошено на недоліки виплати заробітної плати в «конвертах», як  – доволі короткотермінової вигоди, яка виключає можливість отримання державних соціальних гарантій. Учасників семінару ознайомлено із змінами до Кодексу законів про працю, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці».

24.02.2015р.
Головний державний інспектор праці    Марія Гучко

 

Семінар для роботодавців на тему « Щодо внесення змін до КЗпП України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77-VII від 28.12.2014 року»

 prachja1.jpg  12.02.15р. головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції праці у Львівській області Нагірняк Г. М. у Жидачівському районному центрі зайнятості проведено семінар для роботодавців на тему « Щодо внесення змін до КЗпП України відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» №77-VII від 28.12.2014 року»

У семінарі взяли участь представники адміністрацій підприємств, установ бюджетної сфери та фізичні осіби-підприємці в загальній кількості 14 чоловік.

Доповідачем ознайомлено присутніх із змінами КЗпП України в чprachjaастині укладання трудового договору, ведення трудових книжок, порядку вивільнення працівників, додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, трудових спорах, поновлення на роботу тощо.

Також було проінформовано роботодавців про відповідальність за порушення законодавства про працю та про збільшення розмірів штрафних санкцій.

 Учасники семінару отримали актуальну інформацію щодо нововведень в законодавстві про працю.

 

Підготувала головний державний інспектор праці Нагірняк Г. М..

12.02.2015р.

Виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів

  Оскільки до1 березня у відділення Фонду соціального захисту інвалідів треба подати звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за формою №10 – ПІ, давайте більш детальніше зупинимось на процедурі подання і розкажемо про дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Стаття 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі – Закон №875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі – Підприємство), установлює норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця.

Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону №975. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, зазначеній вище, вважається працевлаштування підприємством інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів  підприємства подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі – відділення Фонду), в яких вони зареєстровані, за формою №10 – ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» (далі – форма №10-ПІ), затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42. Цим же наказом затверджено Інструкцію щодо заповнення форми № 10 – ПІ.

Часом виникають запитання на зразок: якщо на кінець року на підприємстві працює вісім осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників за рік становить сім осіб, чи повинно підприємство подавати звіт за формою №10 – ПІ?

Оскільки частина перша статті 19 Закону №875 передбачає для підприємств встановлення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця, дія зазначеної статті Закону №875 на такі підприємства не поширюється.

Тобто, якщо середньооблікова чисельність штатних працівників за рік роботи становить сім осіб, підприємство не повинно подавати форму №10 – ПІ.

Звертаємо увагу, що стаття 19 Закону №875 передбачає для керівників підприємств у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання відділення Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів відповідальність, у встановленому законом порядку.

Підготувала головний державний інспектор праці Нагірняк Г. М.
06.02.2015р.

 

Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника

Однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Загально прийняте поняття «звільнення за власним бажанням» у Кодексі законів про працю України  визначається як розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, яке регулює стаття 38 зазначеного Кодексу.

Працівник, який уклав трудовий договір на невизначений строк (безстроковий), має право розірвати трудовий договір у будь-який час, але потрібно попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Слід зазначити, що стала форма такого повідомлення у законодавстві відсутня. Зазвичай, бажання працівника розірвати трудовий договір (звільнитися з роботи) виражається у власноруч підготовленій письмовій заяві, яка засвідчується особистим підписом.

Строк, передбачений для попередження про звільнення за власним бажанням, включає як робочі, так і неробочі дні (вихідні, свята, час хвороби і т. д.). Строк вираховується з наступного дня після подачі працівником заяви на звільнення.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Необхідно мати на увазі, що звільнятись за власним бажанням може будь-який працівник незалежно від його посади. Забороняється лише звільнення за власним бажанням осіб, які відбувають строк виправних робіт без позбавлення волі, без дозволу органів, до компетенції яких входить виконання цього виду покарання.

Робота в нічний час

   Нічним вважається час з 22.00 до 6.00.На підставі статті 108 КЗпП робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному Генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Тривалість роботи у нічний час зрівнюється із тривалістю роботи у денний час у тих випадках, коли це потрібно за умовами виробництва, зокрема на безперервно діючих виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем. Нерідко на підприємствах під час заповнення табеля допускають помилки. Якщо працівники служби охорони за графіком змінності працюють з режимом роботи в робочі дні по 12 год. або більше, то неприпустимо у табелі проставляти 8 год. Такі випадки мають місце особливо на підприємствах недержавних форм власності. Якщо за графіком змінності працівники ремонтної дільниці або служби охорони працюють по 24 год., слід відображати саме цю кількість відпрацьованих годин у робочі дні. Наприклад, робочий час за графіком змінності тривалістю 24 год. починається 8 квітня з 8.00.

Таким чином, у табелі працівникові треба проставити 8 квітня — 16 год., із них 3 год. він працював уночі (у табелі нічний час роботи позначається кодом «РН» або «04»), 9 квітня — 8 год., із них 5 год. працівник працював уночі. Іноді працівники, відповідальні за ведення табеля, неправильно відображають у ньому робочий час і проставляють 8 квітня 24 год., що є неприпустимим і призводить до неправильного нарахування працівникові заробітної плати.

Надбавки до заробітної плати

   При вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування."

  Тут важливе останнє речення. Нормативно-правовий акт про який йдеться - це колективний договір. Якщо в колективному договорі "надбавка працівникам за складність, напруженість праці встановлюється в межах фонду оплати праці". Тоді надбавка обумовлюється наявністю коштів у межах фонду оплати праці.

  Таким чином, з мотивів відсутності коштів в даному випадку скасування надбавок - правомірне. Що стосується повідомлення, то роботодавець мав повідомити про скасування надбавок працівників. Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни. Форма такого повідомлення не передбачена, однак зазвичай це наказ по підприємстві. Без такого повідомлення скасування надбавок можна оскаржити до суду. 

Легалізація праці

Легальна зайнятість – це захист соціальних та трудових прав і гарантій громадян. Відповідно до статті 43 Конституції України кожна людина має право на працю, тобто, можливість заробляти собі на життя роботою, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Конституція України гарантує кожному право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової чи тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законодавством.

Слід наголосити, що від легальної заробітної плати залежить рівень наповнення місцевого бюджету, Пенсійного та соціальних фондів. Якщо сьогодні не припинити виплати заробітної плати в «конвертах», то завтра не буде коштів на фінансування освіти, медицини, культури, виплати пенсій та інших соціальних виплат. Адже всі усвідомлюють, що саме наймані працівники страждають від розрахунків в «конвертах».

Доволі часто доводиться зустрічатися з таким явищем, як використання роботи незареєстрованих найманих працівників, заробітна плата яких нижче за встановлений державою мінімум.

На жаль, чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». При цьому треба зазначити, що від цього страждає насамперед сама особа, яка погоджується на працю без офіційного оформлення трудових відносин, а саме на «нелегальну» зайнятість.

Громадяни, які погоджуються на зарплату в «конвертах», сприяють розвитку тіньових схем ухилення від сплати роботодавцями податків та позбавляють себе соціальної захищеності - конституційного захисту сьогодні й можливості отримання гідної пенсії у майбутньому. Такий найманий працівник залишається без будь-яких соціальних гарантій від держави: права на відпустку, зокрема додаткову; права на оплату листа непрацездатності та допомогу по безробіттю; права не працювати у вихідний та святковий день; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.


Майже 82 млн гривень – на потреби області1

 Департамент фінансів облдержадміністрації впродовж тижня, відповідно до замовлень головних розпорядників коштів обласного бюджету, профінансував 81,9 млн гривень.

Зокрема, 8,4 млн грн спрямували на охорону навколишнього природного середовища, 6,6 млн грн – на реалізацію програми "Спортивний майданчик", 5,1 млн грн – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг та 7,3 млн грн – для вивезення твердих побутових відходів з м. Львова.

Також крім захищених та інших першочергових видатків, виділялись кошти на надання медичної допомоги хворим нефрологічного профілю – 4 млн грн, розвиток освіти та культури – по 1,1 млн грн, забезпечення дітей-інвалідів та дітей з важкими інтоксикаціями медичними препаратами, виробами медичного призначення та дезіноксикаційною терапією – 0,6 млн грн, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян автомобільним транспортом – 0,5 млн грн, боротьбу з онкологічними захворюваннями – 0,4 млн грн, покращення медичної допомоги хворим на первинні імунодефіцити – 0,3 млн грн, призначення і виплати соціальних виплат дітям, пасинкам, падчеркам військовослужбовців, добровольців, волонтерів, які загинули під час участі в антитерористичній операції або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих у зоні АТО, та Героїв Небесної Сотні – 0,3 млн грн, реконструкцію водопровідної мережі в м. Трускавці – 0,2 млн грн, відновлення, збереження національної пам′яті та протокольних заходів – 0,2 млн грн, проведення обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку – 0,2 млн грн, організацію рятування на водах – 0,2 млн грн, надання одноразової адресної допомоги на придбання навчального приладдя дітям із багатодітних сімей – 0,1 млн гривень.

19.08.2017, 14:46

детально »


Перший урок у навчальних закладах Львівщини проведуть під гаслом «Нам є що захищати»

 Перший урок у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах Львівщини відбудеться під гаслом «Нам є що захищати». Про це повідомила директор департаменту освіти і науки Львівської ОДА Любомира Мандзій.

"Від початку нового навчального року значну увагу ми приділятимемо національно-патріотичному вихованню», - наголосила Любомира Мандзій.

За її словами, в освітні заклади Львівщини на урочисту лінійку також запросять учасників Революції гідності і рідних Героїв Небесної сотні, а також воїнів АТО.

19.08.2017, 14:44

детально »